Три частково сухих тополі становили загрозу для співробітників ДУВП УТОС (Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих). Так як більшість працівників цієї компанії є сліпими, то їм проблематично оцінити загрозу падіння гілки. Рішення видалити дерева було абсолютно закономірним. Через бюрократичні моменти ми були змушені видаляти дерева частково, хоча логічніше було б цілком зрізати ці тополі і поруч висадити молоді дерева.

Хоча ці дерева і не особливо великі, робота по їх видаленню складна і небезпечна. Так як тополя – дерево крихке, а тим більше суха, то є постійна загроза обламування гілки і, відповідно падіння арбориста з серйозними травмами. Цікаво було ще й те, що місцеві оператори автовишок відмовилися працювати на даному об’єкті через підвищену складність. Тому необхідно було правильно організувати процес зрізання.

Було вирішено виконувати обрізку гілок за допомогою лучкової пилки. Багато наших колег висміювали нас, мовляв професійна зрізка в будь-яких умовах повинна вестися бензопилкою. Але рішення обрізати дерева ручним способом було виваженим. Справа в тому, що гілка тополі, особливо сухої, має особливість ламатися в непрогнозований момент. Для того щоб визначити, коли пора гілку відламувати і спускати донизу, потрібно розрахувати глибину різу до міліметрів. Звісно, бензопилкою це зробити неможливо. При раптовому обламуванні гілки, що відпилюємо, ми отримуємо ривок, який може призвести до падіння арбориста. Тому краще пролити 2 відра поту, ніж крові.

В результаті зрізка дерев відбулася без травм і пошкоджень прилеглих комунікацій та інших об’єктів, за що ми й отримали офіційну подяку від підприємства. У ній, правда, вказано більшу кількість дерев, так як ми і надалі з ними співпрацювали.